Пожовкле поле при дорозі
Рудими патлами стірчить
Та свої очі волошкові
Брутально випня горілиць
Його обличчям крейдяним
Похапцем пробігають стежки
І до запилених низин
І зкам’янілого навершя
Мов палахаті чумаки
По роздоріжжях та по хащах
Стоять нероби будяки
У лоповухому обладді
Уздовж старезних пагорбів
Гойдають гіллям тополя
Гойда, аж вітер заверта
Та сиплять в небо павутиння
Як, на Гардану, та сліпа
Убралось поле в цвіт квіток
Лягло і мліє попри сонця
Спустивши верби у ставок
І ті полощуть в ньому коси
Вплетаючи у очерет
І тільки хвиля тихо шепче
Та цвіркунів дзвенить дует.
Надвечір срібною ходою
Крокує місяць звіддаля
Принишкло... В сутінках лілових
Чутно ревіння бугая.
Пожовкле поле...
© Copyright: Лутченко Виталий, 2005
Свидетельство о публикации №105031000576
Свидетельство о публикации №105031000576
Рецензии
причарував... добра мова... дуже! навіть здивував...
просто слів одразу й не знайшла, так змалював близько й чудернацько мову повів...
вдячна за такий присмак слів! від душі! :)))))))
Фрейя 10.03.2005 19:19 • Заявить о нарушении
просто слів одразу й не знайшла, так змалював близько й чудернацько мову повів...
вдячна за такий присмак слів! від душі! :)))))))
Фрейя 10.03.2005 19:19 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.