Тиша. Безмежна, безмовна тиша,
Як дитя у колисці колише,
Закликаючи все лиш до сну,
Свою вічно зелену весну.
Як та мати, любов в колисанці
Ніч гойдаючи, збудить уранці
Й понесе на вітрах по серцях,
Й розіллє любов в криницях.
У глибоких криницях душі
І приспить у теплі, у тиші,
Щоб на ранок, відкривши повіки,
Закохатись всім серцем на віки!!!
Тиша
© Copyright: Ольга Бондарь, 2005
Свидетельство о публикации №105030201721
Свидетельство о публикации №105030201721
Рецензии