Запорошило.
Знову зимно.
Колючий вітер віхолу здійняв.
Над світом білим сірі сіті
чатують
на Жар-Птицю
*
Крицю
кує на озері мороз.
Рожевий ранок будить снігурів
і дітлахів рум'яних
Серпанок тьмяний Місяця згаса.
Краса така, що терпне серце
*
Гасає кіт -
з одного дерева на інше,
а пес внизу аж скаженіє...
З гілок струмує сніг
іскриться
як та водиця,
що з-під гори струмує
попри морози люті.
*
Вдягаймо светрики,
Ховаймося під пледи.
Хай м'яко линуть з-понад стелі
чарівні звуки
флейти, клавесина, лютні.
Хай в термосі впріває золоте какао.
Хай кава з коньяком ніколи не скінчаться
в затишній хаті на краєчку лісу.
--- остання редакція 09.12.2018
Зимовi Акварелi
© Copyright: Валео Лученко, 2005
Свидетельство о публикации №105021200600
Свидетельство о публикации №105021200600
Рецензии
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.