Я нічого не чую, не відчуваю.
Я здалася без бою, зламала себе.
Я обрала свій шлях, переповнений болем,
І віднині у ньому не буде тебе.
І тепер дві самотності ходять десь поруч
Без надії, майбутнього і без життя.
Знов захочу злетіти – вже зламані крила
І до тебе мені вже нема вороття.
01.08.04
Я нiчого не чую, не вiдчуваю...
© Copyright: Ирина Опаляра, 2005
Свидетельство о публикации №105020201131
Свидетельство о публикации №105020201131
Рецензии
І тепер дві самотності ходять безкрилі,
без надії, майбутнього і без життя...
Знов захочуть злетіти - а крила безсилі,
І нема до минулого їм вороття.
)))))))))))))))
Ірочко, чомусь мені хочеться всі твої віршики переінакшити))
хоч не читай))
Лана Виноградова 30.03.2011 16:01 • Заявить о нарушении
без надії, майбутнього і без життя...
Знов захочуть злетіти - а крила безсилі,
І нема до минулого їм вороття.
)))))))))))))))
Ірочко, чомусь мені хочеться всі твої віршики переінакшити))
хоч не читай))
Лана Виноградова 30.03.2011 16:01 • Заявить о нарушении
Я не жадная )) Хуже, если читаешь стих - и ничего к нему не хочется ни добавить, ни прокомментировать его, ни переделать, значит не отозвалось ничего, не зацепило. Всегда рада советам, откликам и переделкам )
Ирина Опаляра 30.03.2011 16:19 Заявить о нарушении
Ирина Опаляра 30.03.2011 16:19 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.