Ведьма

Відьма
1
вдивляйся в кулю, вдивляйся ,– там щур в лихоманці стрибає, –
у нього ввійшла чужа смерть, тому їм обом не до сміху...
хочеш, любов наведу? – закохається в тебе щур, –
ти зчаклуєш йому життя – забереш ті останні дні...
що дарують для пізнання потойбіччя...
... крокує до ради день, –  верещи, якщо віри нема,
чи помовч і пробач  цей світ у своїй одинокій душі...
...я бачу, – не хочеш щура, відмовляєшся демонських чар –
то навіщо ти нині тут? щоб забрати у мене дух?
2
смерть пішла...посміхнулась собі....хай живе та відьма довіку.
не потрібний мені твій дух, – його Бог залишив..
3
жінка сіла біля дверей. відчинила дзеркальний світ...
...не завдала кривди тобі, бо тебе вже давно нема...
4
дзвеніли кулі, гарячі сльози пішли в минуле – молитись Бозі...
5
самотня відьма стоїть у травах...вже ледве-ледве ту смерть гукає...
6
прийди з косою або зі снігом із зіллям мертвим щоб стало  важко
не тільки в серці щоб ніг не чути світ обійняти й піти до нього...
7
кохала палко любила смертно... не поєднались бо він був мертвий...
душею мертвий для мене, Боже, в останні миті пусти до нього...
Ти можеш...
8   
 щоб там любити без приворотів, без амулетів та жаб зелених...
я чаклувала, бо так хотіла, та мабуть, вміла, хоч не для себе...
пошли покуту, бо ж сльози справжні...латаття біле поклади на груди...
9
почув...завмерла...шуміли трави...а чи простив, ніхто не взнає...