Сумна пiсенька...

Ой, скажи мені вербиченька,
Ой, скажи мені милая,
Та й де тая дівчинонька,
Що літом приходила.
А вона літом приходила,
На крутий берег річеньки,
До води теплої спускалася,
І мила в ній ніженьки.

Ой, скажи мені калинонька,
Ой, скажи мені красная,
Чиї щоки білиї сум заляє,
З очей зелених та ясних.
Очі зеленії, яснії,
Чиї сонце зранку не висушить,
Від роси, що за ніч з’явилася,
Від туману, що йде звідусіль.

Ой, скажи мені ти сонечко,
Да скажи мені безжальнєе,
Чиї коси за день вибілишь,
В колір сподівання марного.
Колір сподівання марного,
Да в хустині неба синього,
Ти скажи мені безталаному,
Де чекає свого милого?

Скажи мені, де тії очі зеленіі,
Скажи, де ноженята босиї...
Мовчать вони, бо й самі не знають.
Піду, спитаю у жовтої осені.
А осінь листя розкидала,
Та й вітром щастя розвіяла,
Накрила хмарою чорною.
Піду до весни замріяної...


Рецензии
Красота)))))))
А я смотри, что накорябала:
http://cerde4ko.narod.ru/.
Хоть и шаблонный, а так интересно,
мой первый в жизни (вот сказанула,
как 19 лет назад))))
Целую)))
С теплом, Нати))

Сердце В Ладонях   28.01.2005 08:33     Заявить о нарушении
:-)))
Пошёл смотреть, Нати!!!!!!!!!!!!!

Целоваю и обнимаю...
Жоркин

Георгий Че   28.01.2005 10:29   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.