Чужа молитва
Одного разу твого лиця
Торкнулась - нишком; ясним сузір"ям
В очах майнула - вогнем Творця.
Тебе спинила. Ти озирнулась,
Немов хтось тихо прошепотів:
Послухай, часом чи не тебе ж бо
Не вистачає в моїм житті?
Чи не тебе я весь час шукаю,
Іду гаями - не за тобою?
І в кожну мить, де любов чекаю, -
Чи ж не тебе я зову любов"ю?
Аж враз молитва чомусь спинилась,
Протерла очі, немов сліпа -
Бо розгляділа, що за спиною
В тебе ридає Чужа журба.
І затремтіла Чужа молитва,
І раптом стала як сніг блідою.
І геть злетіла з поривом вітру,
Навік лишивши Журбу з Любов"ю.
Свидетельство о публикации №105012500760