Що я у цьому свiтi...

                Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.
                І, може, це і є моя найвища сутність.
                Л. КОСТЕНКО

Що я у цьому світі серед всього?
Хто я у цьому світі серед всіх?
Не відбери у мене, Боже, життя мого,
Доки я не вчиню свій людський гріх!

Доки я не віддам свого кохання
До самої краплинки, до кінця,
І доки не побачу, що світання,
І день, і ніч, і небо - все це я!

Дозволь мені іще переконатись,
Що в цій природі і в цих людях я.
І в моїх віршах назавжди, навіки,
Лише моя любов. І тільки я!

Люблю усе, люблю усе навкруги,
І ворога...без нього сумно жить,
І подругу...Немаю я подруги,
Жорстоко зрадою вона може убить.

Люблю весну, у ній себе я бачу,
І зиму, народилась взимку я,
А восени з дощами тихо плачу,
Бо пори року, все навкруги - я!

Та знаю, що в мені, то лише я
І не потрібен хтось мені для втіхи.
Подруга й ворог - то любов моя,
І лише ій я віддана навіки!

Ти, Боже, не спіши, не відбирай
Оцей останній списаний листочок.
У мене є ще сила, зачекай,
Це є ще не останній мій рядочок!..

лютий, 1996