Латышские народные дайны о деревьях ель, сосна

Rudens naaca, lapas bira,
Saule gaaja raudaadama;
Smagi shalca eglju mezhi,
Pilni saules asarinju.

Осень шла, листья падали,
Солнце шло плакало;
Тяжело шумел сосовый бор
Полный солнечных слезинок.

Осінь йшла, листя падало,
Сонце йшло плакало;
Тяжко шумів сосновий бір
Повний сонячних сльозинок.
* * *

Vakars naaca, vaaveriite,
Steidzies egles galinjaa:
Gara buus naksninja
Zem eglites paarguleet.

Вечер идёт, белочка,
Ждёт тебя верхушка ёлки:
Долгой будет эта ночка
Под ёлочкой ночевать.

Іде вечір, білочко,
Час на верхівку поспішати:
Довга буде ця ніченька
Під ялиночкою ночувати.
* * *

Tumshi, tumshi tie mezhi,
Tumshi dienu, tumshi nakti;
Priedes vien, egles vien,
Nav neviena ozolinja.

Тёмные, тёмные те лесочки,
Тёмные днём, тёмные ночью;
Только сосны, только ели,
Ни одного нет дубочка.

Темні, темні ті лісочки
Темні вдень, вночі темні;
Тільки сосни та ялини,
Ні єдиного дубочка.
* * *

Visi koki ljoti raud,
Vasarai aizejot;
Priede, egle, vien neraud,
Taam palika zalji svaarki.

Все деревья жалобно плачут,
Когда лето прощается;
Только сосна, ель не плачут,
В зелёних юбках красуются.

Всі дерева жалібно плачуть,
Коли літо прощається;
Єдино сосна, ялина не плачуть,
В зелених спідницях пишаються.