Свічка вечірня стікала сльозами
Не болю, не смутку,
Не радості, не любові,
А просто тому,
Що така її доля.
Плела мереживо
Зі світла і тіней,
Гралась з пітьмою,
Що вихвалялась зірками,
Мерехтіла вогнем
І своїми думками,
Танцювала вночі
Під музику вітру,
Мандрувала крізь темряву
Самотньо, повільно.
До ранку загасла,
Подарувавши мені
Гарячий танок своєї душі.
13.01.2005
Свiчка
© Copyright: Летяга, 2005
Свидетельство о публикации №105011301712
Свидетельство о публикации №105011301712
Рецензии