Полягало моє жито,
Що підійме зерна повні?
Де кохання було вбите
Народились хмари чорні.
Чорні хмари небо вкрили,
Загубились в хмарах зорі.
Та якби я мала крила
Вкоротила б хмарам долі!
Хай жага ламає скроні,
В серце пазурі встромляє -
Може чимось хмари й повні,
Але в них дощу не має.
вирш про кохання
© Copyright: Галя Старусева, 2005
Свидетельство о публикации №105011200686
Свидетельство о публикации №105011200686
Рецензии