Даруйте панно! Я напевне зрадив слову!
Проте скажіть, навіщо краяти серця,
коли ми можемо вернути щастя знову,
лише забувши всі незгоди і тертя!
Згадайте зорі, що купалися у морі!
Якими далями світилися вони?!
А як над нами кипарисом пахли гори,
п'янкий дурман яких скрадав утому й сни?!
У кожній зірці, що до хвилі долітала,
ми закладали свої мрії неземні!
У кожній зірці, що на пірсі вигравала
я вам бажання дарував, а ви мені!
Скажіть, навіщо нам топтати ці бажання?!
Навіщо мрії відсилати в забуття,
коли в очах, я ж бачу, криється кохання
і всі можливості йому дає життя?!
Спитайте серце! Воно мудрі дасть поради!
І панно, зважте на все те, що я сказав!
Я слову вашому безмежно буду радий!
Чекаю відповідь в надії... Ярослав
ЛИСТ
© Copyright: Ярослав Журавель, 2005
Свидетельство о публикации №105011201075
Свидетельство о публикации №105011201075
Рецензии