Микола Новиков
Зла не згадуй
І не хмарся бровами,
Почуттям образи некерованим,
Хай там що, не підпадай під владу.
З ними навіть мрії не збуваються
Й мандрівник від тягаря хитається,
Зла не згадуй.
Хоч і прикро,
Ти стисни в зубах його,
У ріці втопи, в вогні спали його,
Грубе слово, цвіллю злості вкрите.
У дворі напівобчухре дерево
Зла не знає, чом йому не зелено,
І гілками тягнеться до світу.
Переклад з російської.
Николай Новиков
© Copyright: Володимир Ящук, 2005
Свидетельство о публикации №105011100820
Свидетельство о публикации №105011100820
Рецензии