Пара
На кафелі стояла пара.
І хоч із їхніх вуст – ні пари,
та одне одним милувались
і носиками цілувались.
І одне одного в любові
торкались їх тіла шовкові.
Не чула слів – самі зітхання.
Слова навіщо для кохання?
Встромила в них я ноги босі.
Закрила кран. Обтерла коси.
Та, посміхнувшись їм лукаво,
пішла на кухню пити каву.
***
Из вуст – ни пары – из уст ни звука. Торкаться – касаться. Зитхання – вздохи. Встромыть – всунуть. Кава – кофе.
Одинокая в ванной - 2
© Copyright: Валерий Вин, 2005
Свидетельство о публикации №105010800010
Свидетельство о публикации №105010800010
Рецензии