Вживаюсь у твоє рідно-шалене «Добре!»
Вростаю душею, очима, губами, тілом
Міняю брехливе, фальшиве, шліфоване, „горе”
На „синії гори” на „сніг у поривах вітру”!
Лишаюсь з тобою в думках, і плекаю свою надію!
Лишаю надію тобі, і тебе із нею
Лишаю... лишаю і крають серце події,
Ті що не можуть піднести мене над землею!
Лишаю, тікаю, робота, навчання, Київ,
Ти там, за сімсот кілометрів в своєму місті,
А я розриваюсь між тим що мушу робити,
Між тим де я є і тим де я маю жити!
Ти знаєш, не зможеш покинути свого раю,
Не зможеш лишити все, що здобув роками,
А я розриваюсь між твоїм і моїм краєм
І знову вростаю у твоє „Добре!”, Коханий!
Добре!
© Copyright: Виза-Ви, 2005
Свидетельство о публикации №105010600721
Свидетельство о публикации №105010600721
Рецензии
Прозвучало досить боляче...Але якщо Коханий...то мусите звикнутись...Сподобалось,,,
Щастя Вам та Кохання...
***Т.Т.
Татьяна Танько 09.10.2005 00:07 • Заявить о нарушении
Щастя Вам та Кохання...
***Т.Т.
Татьяна Танько 09.10.2005 00:07 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.