Обман

     Следующая публикация (наступна публікація) очередного раздела моего собр.соч. во-первых –  мой НОВОГОДНИЙ ПОДАРОК сайту KSPUS.ORG и лично Валентину ЧЕРНЯКУ,
а, во-вторых, может стать в жизни каждого (неупрежденного негативным отношением к автору) читателя ЛИТЕРАТУРНЫМ СОБЫТИЕМ, потому что выполнена она в ОСОБОМ (присущем только этой книге) НОВОМ литературном ЖАНРЕ, придуманном и осуществленном ее автором, названной им «ПАРНОЙ ПОЭЗИЕЙ».
(Именно эта книга послужила одним из поводов разразившегося в Каэспусе скандала, связанного с именем Дмитрия КИММЕЛЬФЕЛЬДА, спровоцированного сестрой Дмитрия – Еленой.)

     Любой разумный бизнесмен может заработать на ее публикации ровно столько (а точнее половину, потому что мое условие «фифти-фифти») сколько весит произведение ее цены на количество украинцев на американском континенте.  И советую поторопиться, а то не с кем будет составлять договор. Захирел малость.

     Любой неразумный бизнесмен, разрезав постранично эту публикацию, легко сумеет смастерить книжку «ОБМАН – БРЕХНЯ» для собственного (и своих правнуков) пользования.

     Так случилось (без моего умысла), что ця кныжка доводыть кожному ПАТРИОТЫЧНО НАЛАШТОВАННОМУ УКРАЙИНЦЕВЫ, що його МОВА КРАЩА ЗА ЦЭЙ МОСКАЛЬСКЫЙ «ЯЗЫК». Мэлодийниша. Багатша. Бильш прыдатна для гумору. И вовсе не потому, что так оно и есть, не вследствие сознательного использования большего спектра литературных приемов в переводе с русского на украинский,  нарочного подыгрывания украинскому языку, а потому что украинский перевод русского катрена написан ПОСЛЕ оригинала. И, поэтому в основном, ЛУЧШЕ его.  И, кроме того, перевод выполнен с разумным и достаточным использованием «народности» («сельскости») мовы в сравнении с городским литературным языком, и большего количества идиом (непереводимых на другие языки народных выражений).
Пример «УСИ ЗНАННЯ» (и многие другие).

     И именно за это, дали мне в Киеве украинские националисты, (один из которых на новогоднем огоньке 2005 г. по случаю избрания Ющенко президентом, радостно процитировал
лермонтовское - «ПРОЩАЙ НЕМЫТАЯ РОССИЯ») дали мне (с трудом совместимое с моей национальностью) прозвище –  «УКРАЙИНСЬКЫЙ ХАЙЯМ», чем  меня изрядно обидели. Меня бы больше устроило, чтобы Хайяма называли «УКРАИНСКИМ ВИНАРСКИМ».

     Сама систематика переводов тоже достаточно нова из-за степени свободы автора перед самим собой. Не гнался за дословностью. Переводил не слова, а мысли, что тоже достаточно непривычно для переводной литературы. В этом жанре поэтому обнажена «кухня» автора –
видно, как с различных сторон можно прийти к одной мысли. Эта книга доказывает, что как бы ни была избита мысль, ее можно «избить» еще раз и при этом не повторить никого из тех, кто «думал ее» раньше и даже самого себя. Пример «КОЛЫ ЗАКОХУЕШСЯ» (и многие другие).

     Книга публикуется с постраничной разбивкой. С обратной нумерацией украинских переводов. Т.е. максимально приближенной к возможности мгновенного издания (или изготовления одного экз.) этой книги.

     Книга дается с реквизитами и копирайтом издательства «Компас». Это значит, что предполагаемыми доходами я собираюсь делиться не только с вами, но и с ним.
Публикую книгу в два приема – сегодня – половину. Окончание - 4.01.2005 г.

Форзац  (Русская сторона - «ОБМАН»)

ББК84.3
В 48
Винарский В.А.
В 48  ОБМАН/БРЕХНЯ: Миниатюры. – К.: ВВП «Компас» 2005 – 112+112 стр. Рус., укр.
ISBN 966-7170-33-0
Предлагаемый читателю сборник – не перевод стихов с одного языка на другой. Их автор назвал, по его мнению новый, жанр «парной поэзией», смысл которого можно кратко охарактеризовать так: с двух различных логических сторон, на двух языках – к одной мысли.
               
                ББК84.3
ISBN 966-7170-33-0                Значок копирайт  Винарский. 2005

Титул
Валерий ВИНАРСКИЙ
   
ОБМАН

Не сыплю правды соль на рану –
Живу благодаря обману:
Ведь без надежды, то есть лжи,
И дня не стоило бы жить.

Киев – (Допустим, Сиетл) – 2005

ВВП «КОМПАС» - (WWW. KSPUS.ORG)


1.  Любовь и смерть

Любовь и Смерть – такие дамы –
от них не прячемся куда мы,
везде найдут, хоть круть, хоть верть,
две хищницы – Любовь и Смерть.
***

Две свечи

Где ни огня, ни звездочки – в ночи
летим, как мотыльки, на две свечи.
И в сторону свернуть нам не суметь.
Одна свеча – Любовь. Другая – Смерть.
***

112.  Любов та Смерть

Любов та Смерть – такі панянки –
Ховайся з вечора до ранку,
Все перевернуть шкереберть
Та знайдуть вас – Любов чи Смерть.
***

Дві свічечки

Дві свічечки у просторах нічних.
Метелики кружляють коло них.
Аж доки крильця полум*я займе.
Одна з них – це Любов, а друга – Смерть.
***
 

3.  Отмерено

Спеша или размеренно,
на жеребце, на мерине,
пройду, скажу уверенно,
лишь то, что мне отмерено.
***
Свысока

Стройны и молоды пока,
на землю смотрим свысока.
Когда же лет промчится конница,
мы сгорбимся: земле поклонимся.
***

111.  Призначено

Борги нехай не сплачені,
на шкапі, на конячині
ми стільки поманячимо,
на скільки нас призначено.
***

Зверхньо

На конях юність нас несе.
Ми зверхньо дивимось на все,
щоб трохи згодом схаменутись,
землі вклоняючись, зігнутись.
***

4. Прыжки

Пока расту, пока цвету,
стараюсь прыгать в высоту.
Свои окончу я года
прыжком, что вниз и навсегда.
***

Много и мало

От светлого пролога
до темного финала,
как времени ни много,
всегда его нам мало.
***

110.  Стрибки

Стрункі ми поки юнаки,
стрибаєм вгору залюбки.
Та всі ми скінчимо стрибки
одним – донизу й навіки.
***

Багато та мало

Не встигли мед почати,
а наче й не ковтали.
Як часу не багато,
завжди його нам мало.
***

5.  Много и мало

В дорогу выйдя
на поиск рая,
как много видим,
как мало знаем.

Дойдя до края,
мы вновь в обиде –
как много знаем,
как мало видим.
***

109.  Багато та мало

Сумуй юначе,
бо клопіт маєш -
Багато бачиш
та мало знаєш.

Дійшов до краю
і знов ти плачеш –
Багато знаєш
та мало бачиш.
***

6.  Теория относительности

Варенья времени на радость
отпущена такая малость.
Когда душа горчит до боли,
горчицы времени все боле.
***

Кувшин

Когда я ростом был с кувшин,
налил в кувшин мне время джин.
Я вырос, умным стал, большим,
но пуст и звонок мой кувшин.
***

108.  Теорія відносності

Коли радієш, мов скажений,
час мчить неначе навіжений.
Коли сльозами горе капа,
час шкандибає, наче шкапа.
***

Глечик

Коли я глечик був малій,
життя в той глечик бог налив.
Тулю до губ його дарма –
нічого в глечику нема.
***

7.  Богатства не скопил

Богатства не скопил.
Сплошное обнищанье.
А час уж наступил
писать мне завещанье.

А что мне завещать
семье своей в наследство?
Умение прощать –
от всех печалей средство.
*** 

107.  Багатства не надбав

Багатства не надбав.
В кишенях віє вітер.
А час пришкандибав
складати заповіта.

А що заповісти
сім*ї своїй у спадок?
Хай вислів – «Всіх прости»
не забува нащадок.
***

8.  На миг сюда

Ну, чем не сказка? Разве не фантом?
По чьей указке? Кто виновен в том?
Из Ниоткуда все мы, как суда,
на миг – Сюда. Навеки – в Никуда.
*** 

Напротив

Пока наш дом напротив кладбища,
мы пьем, поем и бьем по клавишам,
забыв о том, что близок час
узреть наш дом напротив нас.
*** 

106.  На мить сюди

Яка це незворотня течія.
Чи задум, чи провина це чия.
Із безвісті за примхою води
на мить сюди, у Безвість назавжди.
***

Напроти

Допоки ти напроти цвинтаря,
поетом будь та композитором,
бо як на цвинтар попадеш,
вірша та пісні не складеш.
*** 

9.  Из Талмуда

Когда Она придет, пусть будет жаль
до самых драматических рыданий
не тех, кто страданий убежал,
а тех, кто остается для страданий.
***

Адрес

Скоро адрес мы свой поменяем.
Чем грозит нам его измененье?
Там у времени мера иная.
Все Там встретимся через мгновенье.
***

105.  З Талмуду

Коли хтось залишає заповіт,
Приносьте співчуття своє і квіти
Та не до тих, хто цей покинув світ –
До тих, кому лишили заповіта.
***

Адреса

Скоро нашу адресу ми зміним.
Це лякати нас всіх не повинно.
Де дорівнює вічність хвилині,
всі зустрінемось ми за хвилину.
***

10.  Мгновенье

Годы жизни транжиря беспечно,
где преступна потеря и дня,
в жизнь являемся, будто быв вечность.
Исчезаем, мгновенье ценя.
***

Караты

Средства чтоб расходовать умело,
надо знать, где гривны, где караты.
Ты растратил деньги? Это мелочь.
Растранжирил время? Вот растрата.
***

104.  Миті

У життя ми прийшли мов у вічність
та цвірінькаєм ми горобці.
Хоч спочатку років ми не лічим,
лічим миті ми наприкінці.
***

Карати

Бережи немов очей зіниці
скарб, що виміряється в каратах.
Ти розтринькав гроші? Це – дрібниця.
Втратив час? А це вже справжня втрата.

11.  Обойма

Обойму лет бездумно тратил я
и за растрату близится расплата.
Я думал, что стреляю из ружья,
а оказалось, что из автомата.
***

Как дела?

Ну, как дела? Дела мои – лады.
Недолго, правда, делать их осталось.
Бог человека создал молодым,
а Сатана придумал ему старость.
***

103.  Набої

Вже по набоях, наче по роках.
Самі порожні гільзи коло мене.
Я думав, що рушниця у руках,
а в дійсності гатив я з кулемету.
***

Як справи?

Як справи? Якби років не лічив,
сказав би, що поганого нічого.
Стрибати чоловіка Бог навчив.
а Сатана примусив його човгать.
***

12.  Для чего?

Для чего ловчить и сочинять
и к чему сновать и суетиться?
Все, что было, было до меня.
Все, что будет, без меня случится.
***

Кто все имел

Корпеть, копить,  замков наставить,
в дом не пуская никого?
Кто все купил, тот все оставит.
Кто ничего – тот ничего.
***

102.  Нащо?

Нащо нуртувати все село,
віршами цькувати всіх натхненно?
Що було – до мене загуло.
Все, що буде – скоїться без мене.
***

Хто все придбав

Скарбами вщерть напхати скриню,
нікого не пускати в дім.
Хто все придбав, той все покине,
а хто нічого – тільки дим.
***

13.  Чужая и своя

Зачем плачевной жизнью дорожу я?
Зачем я дифирамбы ей пою?
Берешь ее – ненужную, чужую,
а возвращаешь нужную, свою.
***

Не грустите

Не грустите, что уходят годы,
что не возвращаются они.
Месяцами длились в них невзгоды.
Радости – минуты или дни.
***

101.  Чуже та своє

Немає про життя співать резону,
яке добра та щастя не дає.
Береш його – чуже та нерозумне,
а віддаєш розумне та своє.
***

Не сумуйте

Сумували, що роки спливали?
Сум покиньте у далечині.
Вас роками сльози напували,
а всміхались – випадкові дні.
***

14.  Лотерея

Чего всю жизнь ревешь ты, как белуга,
что не вознаграждены ты по заслугам?
Уймись, неблагодарный, поскорее.
Ведь жизнь тебе досталась в лотерее.
***

Зачем живем?

Нас в жизни всех съедят живьем
и не дано понять нам
зачем живем. Затем живем,
что нет других занятий.
*** 

100.  Лотерея

Тобі не до вподоби Україна?
Хтось не додав тобі, чи може винний?
Радій, що не в Північній ти Кореї.
Хтось інший її виграв в лотереї
***

Чому живу?

Чому живу я не в Криму?
Чому пишу я вірші?
І взагалі живу чому?
Бо справ не маю інших.
***

15.  Вне

Что изнутри сказать о жизни?
Мы в ней с рожденья и до тризны.
Чтоб истина открылась мне,
мне находиться нужно вне.
***

Куда пришли?

Куда пришли? Зачем страдаем?
Что нам сулит кромешный мрак?
Кто эти тайны разгадает,
тот или враг, или дурак.
***

99.  Зовні

Ми живемо у череві життя.
Які ми в ньому робим відкриття?
Розумні всі ми станемо й резонні,
лише тоді, як будемо ми зовні.
***

Куди прийшли?

Куди прийшли? За віщо кара?
І нащо йти в суцільний морок?
Хто відповіді відшукає,
той або дурень, або ворог.
***

16.  Без тайны

Окутаны мы тайной и фатально.
свет проливать на то, что нам темно.
Оставить человечество без тайны –
без воздуха оставить шар земной.
***

Непонятно

Жизнь тем нам интересна и занятна,
что многое нам вы жизни непонятно.
Остались бы довольны мы едва ли,
когда бы все в ней нам растолковали.
***

98.  Без таємниці

Звідки вода в криниці?
Звідки мак у макітрі?
Людство без таємниці –
куля земна без повітря.
***

Незрозуміло

Життя нам тим цікаве та приємне,
що головне в нім – темне та таємне.
Навряд чи нас би цим задовольнили,
якби нам все на світі пояснили.
***

17.  Кто бедняк

Кто бедняк, пусть бросит в меня камень.
Каждый – шах. Любой из нас – эмир.
Покидаем мир не бедняками –
мы с собой уносим целый мир.
***

Бессмертье

В бессмертье не верить не смейте
и это – не сказки, не юмор.
Но жизнь обретет после  смерти
лишь тот, кто при жизни не умер.
***

97.  Хто бідний

Бідних серед нас ніде немає.
хто живий, той газда або війт.
Кожен з тих, хто світ цей залишає,
забере з собою цілий світ.
***

Безсмертя

У вашу сулію дотерті
вам можуть налити безсмертя.
Але, щоб його заробити,
не раджу вам байдики бити.
***

18.  Этот мир

До рожденья, где б ни находился
и в каких мирах не побывал,
если б в этот раз я не родился.
этот мир бы не существовал.

Скоро в измерение иное,
где не происходит ничего,
этот мир отправится со мною
и как будто не было его.
*** 
96.  Цей світ

У яких світах не знаходИвся,
у яких країнах не бував,
якби Я на світ не народився
взагалі б цей світ не існував.

Скоро серед вимірів інакших,
жодна зірка де не вирина,
світ, що був моїм і наче нашим,
візьме в своє черево труна.
***

19.  Превращение

Я не сделал ничего хорошего.
Одолели не хандра, так лень.
Превращеньем будущего в прошлое
занят был сегодняшний мой день.

Ждет меня за это превращение
гибель – неотвратное отмщение.
***
95.  Перетворення

Я не жав та поля не розорював,
а просидів цілий день, мов пень.
Цебто – я сьогодні перетворював
день минулий на майбутній день.

Що мене чека за перетворення?
Смерть, яка ляка мене потворою.
***
20.  Жажда

Как приговор звучит: – Живем однажды.
И в страхе тело и душа дрожит.
Все можно утолить – и страсть и жажду.
Одно не утолить – желанье жить.
***

Если юность

Если юность тебя оставила,
не грусти, не плачь, старина.
Не скончалась она, не преставилась,
просто чьею-то стала она.
***

94.  Жага

Тамую мрію про Париж та Прагу,
а також про мальтійські береги.
Вгамую все – і пристрасть я, і спрагу.
Що не вгамую? До життя жаги.
***

Якщо юність

Якщо юність тебе покинула
так, неначе і не була,
Не скінчилась не «перекинулась»,
а до інших вона пішла.
***

21.  Дышу

Когда на молодость чужую
украдкой искоса гляжу я,
я не грущу, а торжествую –
еще дышу, еще живу я.
***

Утро и вечер

Утро, я не помню тебя. Где же ты?
Жизнь моя – вся будто долгий вечер.
Утро зажигает в нас надежды.
Вечер задувает эти свечи.
***

93.  Дихаю

Нехай я вже неначе привид,
ще з кимось можу поспівати.
Бо кожна дівчина – мій привід,
щоб дихати та існувати
***

Ранок та вечір

Ранок я тебе не пам*ятаю.
Все моє життя – вечірня вічність.
Ранок нас надіями вітає.
Вечір їх задмухує, мов свічі.
***

22.  Долгий день

Как долго длится день
на склоне жизни нашей.
Путь долог до утра,
что через ночь лежит.

И крыльями надежд
нам даль уже не машет.
Как искра из костра,
мелькнула эта жизнь.
***


92.  Час застиг

Де вже немає
віри в майбуття,
шлях нескінченний
з вечора до ранку.

Здається час застиг.
Але життя
Майнуло, мов горобчик
у фіранку.
***


23.  Казнь

Любого бегства тщетная попытка
не отдалит нас, не спасет от пытки.
Не избежать и праведнику казни.
Покуда жив, пусть тешится проказник.
***

Плохо кончу

Уход все беды подытожит
и тело разлучит с душой.
Пусть плохо кончу я, нор кто же,
скажите, кончит хорошо?
***

91.  Страта

Хоч не вар*яти ми та не убивці,
перед майбутнім безпорадно ниці.
Бо всі ми тут приречені на с трату.
Ще трохи дайте в сурми нам пограти.
***

Погано скінчу

Хай Леонардо, що Да Вінчі,
мав долю кращу, ніж моя,
І хай погано я закінчу,
Хто скінчить краще, аніж я?
***

24.  Подарок

Если кажется жизнь вам подарком,
в бескорыстие Бога не верьте.
Эта жизнь вам дается не даром.
За нее вы расплатитесь смертью
***

Подарок

Тебе однажды подарили жизнь,
а с нею вместе радуги и ливни.
Спасибо за подарок ты скажи,
но счастлив тот, кто не был осчастливлен.
***

90.  Дарунок

Хай життя не здається дарунком,
що дає тобі спонсор високий.
Хоч казкові навкруг візерунки,
за дарунок ти сплатиш відсотки.
***

Подарунок

Не встиг з*явитись – час вже звідси йти,
звільнити місце в просторі та часі.
Нехай спасибі Богу скажуть ті,
хто не придбав собі такого щастя.
***


22.  Многоточие

Чем старше я, тем мысль моя короче.
Настанет скоро время многоточий.
***

Афоризмы

По ком справлять настало время тризну?
Кто пишет не стихи, а афоризмы.
***

89.  Крапки

Спливає час. Коротшають думки.
Вже скоро будуть замість слів крапки.
***

Ахворизми

Усі ці вірші, дідько, забери з ним,
хто пише не вірші, а ахворизми.
***

26.  Уход

Я приближался исподволь
к угрюмой этой мысли,
что нам необходима боль,
что и родились мы с ней.

Что Жизни Смерть? – Сестре – сестра.
Я понял в одночасье,
что там, где страх, где боль остра,
острей и ярче счастье.

27.  И вы должны меня простить
за грустные мотивы,
Не будет Солнце нам светить,
без мрачной перспективы.

Конечно я не рад ему,
но, при любой погоде,
в ущерб здоровью своему,
пишу я об уходе.
***

87.  Нещастя

Життеві смерть немов сестра.
Однакові їм ціни.
Миттєвість крапкою пера
життю у серце цілить.

Жахлива думка звідусіль
дме протягом холодним,
що там де острах, там де біль,
гостріша насолода.

88.  І пробачайте ви мене
за ці сумні мотиви.
Промінчик сонця
де світла перспектива.

Я цьому не радію, ні.
Як міг би то пручався.
І хоч погіршує мені,
пишу я про нещастя.
***

28.  Разминемся

Зачем всю жизнь страшимся и трясемся
и чем нас так пугает смертный час?
Со смертью мы в дороге разминемся.
Она придет – и не застанет нас.
***

Разумно ли?

Все планы смерти состоятся,
разлуку всем и вся неся.
Разумно ли того бояться,
что ожидает всех и вся?
***

86.  Розійдемось

Навіщо ми у тузі та тривозі?
Здається ми хвилюємось дарма.
Зі смертю ми розійдемось в дорозі.
Вона прийшла, а нас уже нема.
***

Чи варто?

Стрибати краще та сміятись
немов отим горобчикам.
Чи варто нам того боятись,
що всіх і кожного чека?
***

29.  Истина

Настойчиво, неистово
в стихах ты ищешь истину.
Ищи по моему звонку
не истину, а музыку.
***

Истина

Пусть истина вокруг тебя стоит стеной
и обойти ее – вопрос не прост,
но очень важно – КТО глаголет истину,
КОМУ она насыплет соль на хвост.
***

85.  Істина

Не пити і не їсти нам,
а лиш дійти до істини.
Шукайте по цьому дзвінку
не істину а музику.
***

Істина

Хай істина не завжди носить їсти нам,
та нам на користь піде її зміст.
Важливо тільки – хто несе цю істину,
кому вона насипле сіль на хвіст.
***


30.  Носитель истины

В любом режиме он – партай-геноссе.
При всех властях доволен он и сыт.
Тяжелого в руках своих не носит.
Привык он только истину носить.
***

Все стихи

Вот размышлений целый том.
Как автор в нем хвостом ни вертит,
а все стихи его о том,
как отвертеться бы от смерти.
***

84.  Носій істини

При кожній владі він – партай-геносе.
Дім – повна чаша. Є у нього все.
Бо він важкого у руках не носить,
а тільки людям істину несе.
***

Кожен вірш

Вже біля ганку смерть мете.
Дивлюсь – чи двері не відкрито.
Тому мій кожен вірш про те,
як цю примару надурити.
***

31.  Проверяйте мысленно

Проверяйте мысленно вы –
так ли ваш мысли новы.
Как вино искристы вы, но
выдохлось и скисло вино.
***

Что – счастье?

Что – счастье? Счастья не бывает.
О нем счастливцы забывают.
Несчастных обошло оно.
А прочие? – Им все равно.
***

83.  Перевірте подумки

Перевірте подумки ви –
Маєте ви думки нові?
Може оцет – ваше вино.
Може хтось це знав вже давно.
***

Де щастя?

Де щастя? Щастя не буває.
Хто його має – забуває.
Нещасним не дано воно.
А всім, хто інший – все одно.
***

32.  Счастье встретить

Счастье метой грудь не метит
И на лбу не ставит знак.
Пол-удачи – счастье встретить.
Вся удача – распознать.
***

Не нужен

Печаль – вода и хлеб на ужин.
Беда, когда на завтрак – то же.
Но хуже этого, быть может,
когда ты никому не нужен.
***

82.  Щастя перестріти

Наче браму в рай відкрити,
мов на Захід візу мати,
Щастя важко перестріти,
та ще важче розпізнати.
***

Не потрібний

Твій дім – не золотий, не срібний.
В нім з голоду померли миші.
Але тоді ти найбідніший,
як ти нікому не потрібний.
***


33.  Соль земли

«Мы – соль земли».
Поймет, что значит,
кто слезы лил,
кто нынче плачет.
***

Цель

Ты заперт. Ни окна, ни щели.
Но выйдешь, если верен цели.
Изменишь ей – настанет тьма
и целый мир – твоя тюрьма.
***
81.  Сіль

Ми – сіль землі.
Це зрозуміє
той, хто слізьми
підлогу миє.
***

В*язниця

В*язниця – ні вікна, ні шпари.
Та вийдеш, як метою мариш.
Коли мета тобі не сниться,
тоді весь світ – твоя в*язниця.
***

34.  Судьба

Да разве мудрость тут нужна?
Поймешь без басен Насреддина,
что если нам судьба дана,
то, значит, не за что судить нас.
***

Хлеб

Хлеб насущный даром не дается.
Нравственные пусть меня простят.
Каждый честный где-то продается.
Кто – толпе, кто – Богу, кто – властям.
***

80.  Доля

Біда над нами за бідою.
Я поважаю небеса,
але ж Господь нам дав цю долю,
то хай і судить себе сам.
***

Млинці

Всі, що непідкупні та порядні –
душу продаємо за млинці.
Перед шлунком всі ми безпорадні.
Влада, Бог чи Натовп – покупці.
***

35.  Судьба

Можно ли нам, друзья,
изменять судьбу своей волею?
Если есть судьба, то нельзя.
Если нет ее, то тем более.
***

Судьба

Твоей не позавидуєш судьбе,
но ты благодарить обязан Бога.
Ведь как бы плохо ни было тебе,
есть те, котрім хуже и рамного.
***
79.  Доля

З нашої чи можна волі
Внести зміни в нашу долю?
Якщо є вона – не можна.
Як нема її – тотожно.
***

Доля

Хай долі не позаздрити твоїй,
та не прохай у Бога долю іншу.
Радій своїй та тихо розумій –
є в світі ті, що долю мають гіршу.
***

36.  Порядок

Пока к назначенному сроку
выходит солнце дню навстречу,
в устройстве мира нет пороков.
Порядок в мире безупречен.

А если счастлив в нем не каждый,
кто тупо смотрит вглубь стакана,
ну, что ж – обидели букашку.
Ну, раздавили таракана.
***

78.  Порядок

Допоки сонце в час належний
проміння кидає на ганок,
влаштований цей світ безмежний
незаперечно бездоганно.

А як тому на  світі тяжко,
кому півлітра в день замало,
ну, щось образило комашку,
щось таргана замордувало.
***

37.  Порядок

Когда бы в мире был порядок,
ему, конечно, был бы рад я.
Но, думаю, не дольше дня.
Потом стошнило бы меня.
***

Знания

Все наши знанья и уменья
песком засыплет и каменьем.
Тот больше в жизни разумел,
кто и не знал, и не умел.
***

77.  Порядок

Як десь у світі є порядок,
немає кращої поради
Ті обминати береги:
Там вас занудить від нудьги.
***

Знання

Усі знання, всі наші вміння
піском засипле та камінням.
Мабуть спіймав найменше гав,
хто коней в плуга не впрягав.
***


38.  Кто умнее

Как добрый див, ты был трудолюбив,
а кто-то был ленив и нерадив.
Он позабыт и нет следов твоих.
Так кто же был умнее из двох?
***

Кто мудр

Кто мудр, но недоволен дураком,
тот с истиною старой не знаком,
что мудрым только там прослыть легко,
где много обитает дураков.
***

76.  Хто мав розум

Щодня на дрОва ти рубав колоду,
а хтось не брався за холодну воду.
Тебе нема та десь подівся він.
То хто ж з вас розум мав у голові?
***

Розумні ви

Не знаю я – розумні ви, чи ні,
коли не до вподоби вам дурні.
Де дурнями хоч греблю загати,
радіти мають всі пройдисвіти.
***

39.  Отличить

Как отличить глупца от мудреца?
Глупцу смысл жизни ясен до конца.
***

Дурак и умный

Дурак и умный – кто их распознает?
Кто много говорит, тот мало знает.
***


75.  Відрізнити

Як мудрого від дурня відрізнити?
Все в світі дурень може пояснити.
***

Розумний, дурень

Розумний, дурень – Так їх відрізняю.
Хто має більше слів, той менше знає.
***

40.  Молчаливый дурак

Молчаливый дурак – это нонсенс.
Многословие – вот его враг.
Если слова бы не произнес он,
кто бы понял, что он дурак?
***

Разума хватало

Не знаю тех, кто был себе не люб,
собой в ком недовольство обитало.
Всем тем, кто был бездарен или глуп,
чего-чего, а разума хватало.
***

74.  Мовчазний дурень

Я б не знав, що він дурень, донині,
якби він, наче риба, мовчав.
Нескінченна балаканина
там, де дурень її розпочав.
***

Розуму вистачало

На розсуд свій розумні ми усі
і хай би нас розумні не повчали.
Не вистачало може нам краси,
а розуму нам завжди вистачало.
***

41.  Фокусник

Вот фокусника процедуры.
У нас имеет он успех.
Мы любим все, когда нас дурят,
но только так, чтоб разом всех.
     Приятно, признаюсь без врак,
     когда не только ты – дурак.
***
В сумку

Вот человек, что с виду замечательный.
Твои слова он слушает внимательно.
Но напряги и зрение, и ум ты –
не лезет ли рукой он в твою сумку.
***

71.  Факір

Вдались факіру процедури
і звідусіль лунає сміх.
Ми любимо, коли нас дурять,
але – щоб заразом усіх.
     Приємно знати та знайти,
     що дурень – це не тільки ти.
***
В кишеню

Над віршами сумує він невтішно.
Очима кліпа прикро і безгрішно.
Та придивись уважніше лишень-но –
а чи не лізе він в твою кишеню?
***

42.  Царь Соломон

Вот отчего царь Соломон
мудрейший царь на свете –
имел пятьсот он умных жен
и слушал их советы.

Внимал он, каждой глядя в рот,
но поступал наоборот.
***

72.  Цар Соломон

Цар Соломон був цар думок.
Де розум – там порядок.
І, маючи п*ятьсот жінок,
він слухав їх поради.

Погоджувався залюбки,
але робив все навпаки.
***

43.  Память

В памяти кружат весны, не стужи,
душу мою бередя.
Ну почему же память – не лужа,
а радуга после дождя?
***

Солнце

Как ни была бы зла к тебе судьба,
всегда есть шанс, который остается.
Пускай все отвернутся от тебя,
но солнце от тебя не отвернется.
***

71.  Пам*ять

Що загубив я – не надолужу.
Сум, наче вітер, ущух.
Пам*ять – веселка, а не калюжа
після рясного дощу.
***

Сонце

Хай доля не всміхається тобі
і виштовхнути звідси тебе пнеться.
Нехай ніхто не дивиться в твій бік –
тобі у небі сонце посміхнеться.
***

44.  Любовь и ненависть

Умом определять бы я не стал
прекрасно что, а что отвратно просто.
Любовь мне говорит – вот красота,
а ненависть твердит мне: – Вот уродство.
***

Любовь и ненависть

Там, где любовь росла и крепла,
сегодня пепел Хиросимы.
А ненависть цветет свирепо.
А злость горит неугасимо.
***

70.  Любов та ненависть

Нічого не оцінюю я сам.
Не відрізняю навіть мідь від золота.
Мені любов підкаже – це – Краса.
Ненависть скаже – а оце – Мерзота.
***

Любов та ненависть

Де вже кохання згасли квіти
і де любов не шаленіє,
ненависть квітне пишним цвітом
і лють, як маки, пломеніє.
***

45.  Красота

Бог красотою осчастливил Вас
как будто ель серебряною хвоей.
Но это – кратковременный аванс.
Его вернуть придется Вам с лихвою.
***

Не из Корана
(для женщин)

Это не и Корана
творческое наследие –
Негде взять – это драма.
Некому дать – трагедия.
***

69.  Краса

За віщо Вас Господь нагородив
небесною красою, неземною.
Та сумно я дивлюсь на гори див,
бо з ким ость вони поруч – не зі мною.
***

Не з Корану
(для жінок)

Це – не вислів з Корану,
Це не читав у легенді я.
Ніде взяти – це драма.
Нікому дати – трагедія.
***

46.  Не сумел

Честный друг, своих заслуг
ты не приукрась.
Просто ты, мой честный друг,
не сумел украсть.
***

Честные

Зря мы только губы раскатали.
Мы не при деньгах и не при деле.
Все так быстро воры расхватали,
что честные за ними не поспели.
***

68.  Не встиг

До чеснот твоїх святих
доточив би тих,
що нічого у житті
вкрасти ти не встиг.
***

Чесні

Все не нам дісталося, а другим,
хоч і ми у ту крамницю бігли.
Все покрали швидко так злодюги,
що порядні вкрасти вже не встигли.
***

46.  Если ты богат

Если ты богат,
значит, вор и гад.
Если ты бедняк –
честен, но дурак.
***

Бездушный человек

Бездушный человек как инвалид.
Но разница существенная при этом –
У инвалида иногда болит
нога, которой в самом деле нету.
***

67.  Ті, що багачі

Ті, що багачі –
хижі хапачі.
Бідні хто? Вони –
чесні, бо дурні.
***

Людина без душі

Людина без душі мов інвалід,
але суттєво те їх відрізняє,
що в інваліда інколи болить
нога, якої справді і немає.
***

48.  Без недостатки

Открыт, как книга, отдан без остатка.
Вот человек без явных недостатков.
Он совершенств и доблестей венец?
Скорей всего – отъявленный подлец.
***

Серьезный народ

Серьезный неулыбчивый народ
знаком мне от озноба и до жути.
Кто говорит всерьез, обычно врет,
а правду говорит лишь тот, кто шутит.
***

66.  Без недоліки

Людина, що недоліків не має,
майстерно ці недоліки ховає.
Якщо ви десь зустрінете цю штуку,
То знайте – то не штука, а падлюка.
***

Без посмішки

Шукати в нього посмішки – дарма.
Сказати слово – довго метикує.
Той бреше, в кого посмішки нема.
А правду каже, хто завжди жартує.
***

49.  Чины

Чинов и званий не имею.
Не занимаю пост большой.
Но нет свидетельства вернее,
что жил я, не кривя душой.
***

Предмет

Как часто, не найдя предмет,
грешить спешим на целый свет.
Кричим: – Предмет у нас украли!
Его мы сами потеряли.
***

65.  Чини

Я себе чином не скалічив
і на посаду не набрів.
Хіба це не найкраще свідчить,
що я нікого не дурив.
***

Предмет

В нас предмет зник. Ми люті дуже.
Усіх навколишніх паплюжим.
Нас мало у дитинстві били,
бо ми самі його згубили.
***

50.  Лев

Ты, брат, не прав, когда ты – Лев.
Плохой советчик в споре – гнев.
***

Руки и разум

Как часто руки, разум обгоняя,
бессмысленные войны начинают.
А слово, что могло сдержать сраженье,
приходит явно  не с опереженьем.
***

64.  Лють

Там сльози вороги проллють,
Де ти свою здолаєш лють.
***

Руки та розум

Там розум заслуговує на двійку,
де руки знову втрутилися в бійку.
А слово, що спинило би пригоду,
не вчасно надійшло, а трохи згодом.
***

51.  Суета

Человек, который суетится,
норовит схитрить и изловчиться.
Сразу видно – хочет нас «лечить».
И его легко изобличить.
***

Мухи

Мы все не понимаем почему-то
и в этом наша главная беда,
что для природы люди – те же мухи.
А разница – в количестве вреда.
***

63.  Метушня

Бачиш ти людину метушливу?
Риса ця і прикра і зрадлива
викриває наміри її.
Бережи кишені ти свої.
***

Мурашки

Коли ми зрозуміємо нарешті,
плюндруючи довколишні світи,
що для природи люди – ті є мурашки.
А кращий той, хто менше насмітив.
***

52.  В плену у тела

Моя душа в плену у тела.
Ему привык я угождать.
Над миром власти захотел я?
С собой не в силах совладать.
***

Рядом

Искал у вас внимания, как счастья.
Стучался песней в дверь, просился на дом.
Вы все еще проснетесь в одночасье
и скажете: – А он был с нами рядом.
***

62.  В полоні тіла

Знов до якоїсь Афродіти
від жінки тягне мене з хати.
Бажаю світом володіти?
Собі не можу ради дати.
***

Поруч

Шукав я в вашім серці я притулку.
Благав уваги, наче порятунку.
Ще скажуть всі праворуч та ліворуч,
зітхаючи – А він був з нами поруч.
***

53.  Из странствий

Из дальних странствий, воротясь к жене,
мы резко прибавляем ей в цене.
Поскольку, кроме собственной жены,
мы никому на свете не нужны.
***

Чем дальше

Чем дальше уезжаем от Отечества,
тем больше сознаем свое значение.
В значении своем для человечества
мы склонны явно к преувеличению.
***

61.  З чужини

Вертаючись додому з чужини,
ми жінці докладаємо ціни.
Хоч все нас тягне іншої шукать,
потрібні ми лише своїм жінкам.
***

За кордонами

Коли ми за кордонами манячимо,
стає нам зрозумілим наше значення.
Себе завжди порівнюючи з іншими,
раніш вдавались ми до перебільшення.
***

53.  Мы счастливы

Грустим о том, что было да прошло,
а рядом – дом, жена, собака, дети.
Зачем грустить о том, что отцвело?
Мы счастливы, пока мы есть на свете.
***

Эталоны

Пусть не Ван Даммы, не Сталлонэ,
но для себя мы – эталоны.
И больше всех нас поражают
те, что во всем нам подражают.
***

60.  В нас все гаразд

Чи не бракує розуму мені?
Радіти б краще – Знов зустрів весну я.
Хай жінка й пес голодні та сумні,
в нас все гаразд, допоки ми існуєм.
***

Еталони

Хай не Ван-Дами, не Сталоне,
Та ми для себе – еталони.
Тому розумні всі та здібні
Чому лише до нас подібні.
***

55.  Поиск справедливости

В чужую шкуру чаще влазь ты,
мудрее будешь ты себя вести.
В ком нет ни силы и ни власти,
всегда взывает к справедливости.

Когда б ты выбился в цари,
ты всем нам дал бы прикурить.
***

59.  Пошук справедливості

Собі не можеш дати ради,
та всіх бажаєш ти кудись вести.
Не маєш сили ти та влади,
тому й шукаєш справедливості.

Коли б зробився ти царем,
ти з нас зробив би свій гарем.
***

56.  Это

Покуда Этим мы бедны,
мечтой о равенстве больны.
Когда мы Это заимеем,
никто к нам подойти не смеет.
***

Недосуг

Коммунисты, националисты
Пишут письма друг на друга в суд.
Пить и есть – великие артисты.
Им работать только недосуг.
***

58.  Це

Допоки Цього в нас нема,
потрібна рівність з усіма.
Де ми отримали вже Це,
там  охороною кільце.
***

Нема коли

Комуністи, націоналісти
Бьються – ділять крісла та столи.
Всі ці «істи» смачно хочуть їсти,
А робити їм нема коли.
***

57.  Арии

Раньше они были пролетарии.
Стыдно было что-то им иметь.
Нынче назовите вы их – арии –
и не надо будет их кормить.
***

Паны

Куда гни плюньт – вокруг одни паны.
Им скажеш «пан» - намажеш хлеб повидлом.
Но не у всех панов тут есть штаны.
Где есть паны, не может не бать бидла.
***

57. Арії

Всі раніш буди ви пролетарії.
Сором власне щось було вам мать.
Нині вас підвищено – ви арії.
Вас тепер не треба годувать.
***

Пани

Куди не плюнь – навкруг усі пани
І чути це набридло, остогидло.
Бо не на всіх пошиті жупани.
Де є пани, там мусить бути бидло.
***

58.   Город и село

Знаю – уявлю я чью-то гордость.
Тут поэта малость занесло.
Для меня Розсип – глупый город.
Украина умное – село.
***

Национальная черта

За что соседа мне любить
и огород его зеленый?
Готов свой суп пересолить,
чтоб гостю суп подать соленый.
***

56. Місто та село

Це кажу не злісно, не навмисно.
Це на мене, начеб-то, найшло –
Де Росія, там для дурнів місто.
Україна з розумом – село.
***

Національна риса

Усі миршаві та рябі
Змальовані у цьому вірші.
Погано зроблю я собі,
Аби тобі було ще гірше.
***

59.  Общий враг

Ни о любви и дружбе речи,
ни соль, ни ломоть пирога –
ничто не связывает крепче
наличья общего врага.
***

С левой ноги

Велит с утра вам левая нога
Начистить, как сапог, кому-то рожу.
Вы сердитесь. Вы ищете врага?
Вам зеркало найти его поможет.
***

55.  Спільний ворог

Бридке, безтямне та кульгаве,
що кліпа оком, ловить гави,
Чуже вам буде як своє,
коли в вас спільний ворог є.
***

З лівої ноги

Ви встали нині з лівої ноги.
Побити когось хочеться нестерпно.
Та нащо десь шукати ворогів?
А чи не краще глянути в люстерко.
***

Совет

Пускай в совете есть изъян,
но не одалживай друзьям.
О долге притча не долга –
одолжишь – наживешь врага.
***

Уши

В долг кого-то не проси ты
и взаймы ты не давай.
Наши уши – это сито:
Слышат – «На». Не слышат – «Дай».
***

54.  Порада

Вважай це радить тобі Бог,
нікому не давай у борг,
бо серед друзів навкруги
де боржники, там вороги.
***

Вуха

Маєм вуха друшлякові,
коли чуєм – борг віддай,
бо вони в нас друшлякові –
чують – На, не чують – Дай.
***

61.  Все пьяницы

Все пьяницы пытаются по пьяни
и оправдать вину, и искупить.
Сначала пьют, спасаясь от страданья.
Потом страдают для того, чтоб пить.
***

Вопрос

Так начиналось утро их –
один вопрос был у троих,
притом глубокий, а не мелкий:
–   Где деньги взять на опохмелку?
***

53.  Усі п*яниці

Усі п*яниці голі та нужденні
своє пияцтво можуть пояснить.
Спочатку пьють від горя та страждання.
Страждають згодом, аби гірко пить.
***

Питання

Так починався кожен день
одним на трьох питанням – Де?
Чи то четвер, чи то неділя –
де гроші взяти на похмілля.
***

62.  Лекарство

Вот лозунг и краткий и ходкий
породе на выпивку падкой –
лечи настроение водкой,
но лучше по темени палкой.
***

Не по Хайяму

Пивком побалуйся, винцом,
итог один лишь, вот он –
мудрец становится глупцом,
а глупый – идиотом.
***

52.  Ліки

Без пляшки вам тяжко та важко.
Без неї ви, як без повітря.
Хай настрій лікує вам пляшка,
та краще – ціпком по макітрі.
***

Не за Хайямом

Негідник з нами хто не п*є.
Лий самогон у рота.
З ним мудрий дурником стає,
а дурень – ідіотом.
***

63.  Где мудрость?

Ответь, мудрейший, мне, Хайям –
где мудрость прячется твоя?
–    Когда осушишь свой бокал,
найдешь в нм, что во мне искал.
***

Это – жизнь?

С куреньем – завяжи.
От водки – откажись.
От женщин – воздержись.
Ну разве это жизнь?
***

51. Де мудрість

Дай мені відповідь, Хайям –
де мудрість схована твоя?
Де з самогоном сулія –
на дні все те, що знаю я.
***

Це життя?

Тютюн тобі – сміття.
Вода – твоє пиття.
Жінки – не до пуття.
Виття – таке життя.
***

64.  С тем, кто туп

Спрячьте в ножны остроту.
Лезвие затупите.
Не острите с тем, кто туп.
Тупо вы поступите.
***

Мораль

Когда была какая-то мораль,
в конце стиха писатели марали
две строчки. Называли их – морали.
Теперь нигде морали нет. А жаль.
***

50.  З тим, хто пень

Не жартуйте цілий день,
бо вночі не спинитесь.
Особливо з тим, хто пень –
пнем самі опинитесь.
***

Мораль

Раніш, неначе з капелюшком краля,
був кожен вірш наприкінці з мораллю.
Тепер ані в житті, ні в сі нема
ніякої моралі вже нема.
***