Наснилось
Примарилось знову багаття
І спалах чарівний
Моє забуття.
Тріпає шалено
то коси то плаття
На вітрі тріпає
Безпутне життя.
А мрії
як зграї
що хмарами носить
та знову покличуть
на південь чи схід
Болить та лютує
то може вже досить
нестерпно гарячий
Розпалювать лід.
Сумую.
Жалкую. Та досить полонів
Шепоче щось вітер
Чи знову гукав
Так важко тримати
Нестриманих конів
Я все ще кохаю
Та мабуть ти знав.
Свидетельство о публикации №104122601218