ЗИМА доброму народу - к Новому Году

С благодарностью к автору украинского оригинала "ЗИМА" -
Лизе Лещинска...
Адрес оригинала
http://www.stihi.ru/2004/12/07-1189

Закрутило, занесло, заворожило,
Засміялось, засіяло, засвітилось –
Це зима з путі – дороги збилась
Кришталем та сріблом заіскрилась.
В лісі заблукала, в кучугурах –
То метелиця вночі забула
Причинить вікно в своїй світлиці
Розлетілися сніжиночки – сестриці.
І до ранку з вітром в лісі танцювали
Притомились, кучугурами розслались.
Сонце встало, заіскрилося в сніжинках –
Так блищить, що у зими з очей сльозинки.
Ось тому й блукає поміж сосон,
Показать дорогу вітра просить.
Вітер – баламут по вітті скаче,
Сипле снігом і зима не бачить
Де була дорога, де стежинка,
Де сніжинка, де стирчить іглинка.
Закрутило, занесло, заворожило,
Засміялось, засіяло, засвітилось –
То з путі зима – красуня збилась.
 
ПЕРЕВОД:

Закрутило, занесло, заворожило,
Засмеялось, засияло, засветилось, -
То Зима с пути-дороги сбилась,
Серебром блескучим заискрилась...

По лесу бродила, вся застыла –
То метелица в ночи забыла,
Притворить окно в своей светлице...
Разлетелися снежиночки-сестрицы

До рассвета с ветром танцевали,
Притомились, туфельки стоптали...
Солнце встало, на снежинках заискрилось
Словно зимними слезинками пролилось...

И ослепшая Зима бредет меж сосен,
Показать дорогу Ветра просит,
Кружит снегом, и сама не видит,
На кого свои сугробы сыплет...

Где были дорожки и тропинки, -
Снежные иголки и снежинки, -
Закружили, занесли, заворожили,
И с пути Зиму-красуню сбили...