Життя провнцйного поета

До опівночі буду ходить
серед вулиць засніжених міста,
зупинятись, збагнувши, на мить
сенс речей і коханої пристрасть.

Чашка кави в пустому кафе
зігріватиме мої долоні,
на яких залишився, живе
ритм розіграних давніх симфоній.

У торгівки куплю сигарет,
подивлюсь в її змучені очі,
і піду знов писати сонет
про любов і засніжені ночі.


Рецензии
Перш ніж іти писати сонет, подумайте чи варто...
Почитав дещо з Ваших українських текстів і зрозумів, що мовою Ви не володієте в достатній мірі щоб писати сонети ;)
І ще мабуть все ж таки варто уникати вже занадто банальних рим,
особливо коли на них не опирається щось небанальне.
З повагою, Інґвар.

575   24.12.2004 13:48     Заявить о нарушении