Немає спокою в душі,
Немає болю і печалі,
Немає щастя взагалі,
Немає вітру на причалі.
Шалений вітер затихав
На морі - десь на середині;
Хотів і спокій забував
Не уночі, а серед днини.
Не сходить сонце уночі
І місяць серед дня не сяє,
Мені ти серце поручив,
Та що робити з ним - не знаю.
Чи це неправда? лише сон,
Чи дійсність ця несправедлива?
Чи може думки лише стон,
Лише прискорбна сива днина....
Немає спокою в душі,
Моя душа і серце плаче.
І знову, знову йдуть дощі
Чи на любов, чи на невдачу.
Спокiй
© Copyright: Ксения Винова, 2004
Свидетельство о публикации №104121300737
Свидетельство о публикации №104121300737
Рецензии