Iнокентiю флiку акро

І-ти крізь ніч, крізь буревій і повінь
Н-е чути світу навкруги
О-брушити стіну довкруг любові
К-оритись волі. Вороги...
Е-ге ж, до біса їх, та все ж
Н-ам треба волі!
Т-ому долаємо всі межі меж
І-те, що ми сьогодні кволі
Й безсилі ніби – то для ворогів

Ф-антом зими розвіється поволі
Л-исти таки дійдуть нарешті
І ми відкриєм силу волі,
К-отра сховалася в народу рештках


Рецензии
І нгваре, любий пане мій!
Н іч заглядає мені у очі
Г ріє фіалковим блиском світ
В ічних очей, таємничих, пророчих
А Ваше вікно заливає смарагд
Р івним, незмінним, неквапним плином.
У Вашій келії Ви – монах,
О, воїне, воїне світла!

Л овлю промінчики чийогось кохання,
О чікую панну свою Беатріче
Ф ото не маю, портрет малюю
С ам в уяві своїй порочній.
О санна Оксанна, Оксано, о!
Н езрівнянна, незнана октаво, о!

У келії моїй я – монах...

Иннокентий Флик   10.12.2004 20:05     Заявить о нарушении
Думаю, думаю та й міркую собі. Все ж простому скандинавському розуму не осягнути "безбрежности русской души".
З любов'ю, Інґвар.

575   18.12.2004 16:49   Заявить о нарушении