Я вигдала казку
і наповнила нею келих,
і обережно понесла
вузенькою
вуличкою,
але вона була така
невгамовна,
що вислизнула з рук
і ошпарила холодну
бруківку...
Чуєте – там
за рогом
стихають кроки?
Це вона
втікає від мене.
...а на бруківці народжється трава...
Свидетельство о публикации №104120900820