Ver-libros 2

У кольоровий вимір мене - забери:
До нічного саду духмяного терпким
Оксамитовим запахом чорнобривців.
Там роса на пелюстках маків
Стає схожа на сльози криваві
Мого серця, яке мов той дзвін
калатає в порожньому храмі ночі
І відлуннями десь відбиває
Подзвін той соловейків голос...

08.ХІІ 04.

©2004 Святослава Лученко


Рецензии