Чому я спокою не маю? укр. мова

Сльоза завжди в душі моїй бринить-бринить...
І вітерець думок моїх щось знов шепоче...
І хвиля спогадів моїх знов набіга...
І знову вірш лягти на білий аркуш хоче...
                п/в
          Чому я спокою не маю?
          Чому?Я знов себе питаю...
          Чому,Ти боже, дав це вміння?
          Чому дав серце-не каміння?
Пливуть, як лебеді, літа мої пливуть...
Дочка й сини мої по-волі підростають...
І що на спадщину від нас вони візьмуть?
На все життя їм те залишиться,що маю...
 
Я лиш одне від них почути так боюсь,
Тоді все марно і хвилина та не мила,
Коли спитають,скуштувавши це життя...
"-Навіщо нас на світ ти мамо народила?((("
           Чому життя-це бій і мука?
           Чому із спокоєм розлука?
           Чому несем таку провину?
           Ми всі і горе-Україна...
 
І що ж мені відповідать на запит той?
Коли сама знайти я відповідь не можу...
Як до спасіння шлях знайти?І виплить як?
Хто вберегти нас всіх від прірви допоможе?

Моя душа -єдиний скарб і набуття!
А більш нічого я залишити не зможу...
А доки ще на білім світі я живу-
Від небезпеки захиститись допоможу!
            Тому,що спокою не маю...
            Ваш біль душею відчуваю...
            Тому,що боже дав уміння,
            Щоб серце було-не каміння!