Туманом у крапельку лягла
Зима на стомлену душу.
Дмухнула морозом –
Погасила свічки.
Почнеться колись весна
Молодим березневим розділом,
Як птахи перелітають думки крізь віки.
Приголублю кохання на серці,
Буде битися сизокрилою пташкою.
Затримаю подих, наче триматиму ніжно
Снігову вічну райдугу у руці.
Нехай сніжить і морозить зима, обережно
Лякає скляні жовті вікна
Візерунком вночі.
1.12.2004
Зимова мрiя
© Copyright: Летяга, 2004
Свидетельство о публикации №104120301228
Свидетельство о публикации №104120301228
Рецензии