Залишитись живим
Мій ворог - незримий як вірус.
Він таємничий, як пісок Сахари
Я намагався прочитати його Знаки,
його каптур я скинув,
та обличчя не побачив...
Я падав в прірву,
зачепився за коріння.
Відчувши руку,
подивився вгору -
то був знову Він...
,,,,,,,,,,,
Залишитись живим
при розумі живому -
то справжнє диво...
©2004 Валентин Лученко
© Copyright: Валео Лученко, 2004
Свидетельство о публикации №104120100877
Свидетельство о публикации №104120100877
Рецензии
Філософський твір. Та життя, як боротьбу, не визнаю, не за для ворогів народжуємось. Я так гадаю, Валентин. Не звертайте на них увагу і розчиняться вони у просторі, бо втратять вагомість, яку ми самі їм надаємо. Хоча можливо ви про ворога у собі, та і та боротьба - від соціуму, а інакше і дорослі у душі залишалися би щасливими дітьми.
Кузьмина Лариса Георгиевна 06.01.2018 22:24 • Заявить о нарушении
Кузьмина Лариса Георгиевна 06.01.2018 22:24 • Заявить о нарушении
Дякую за коментар! Вірш не має автобіографічних мотивів :-)
Валео Лученко 07.01.2018 19:47 Заявить о нарушении
Валео Лученко 07.01.2018 19:47 Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.