Сумна пiсня
Де ти?
Чом така сумна, невтішна?
Стихло все... не віє
Вітер...
Чи помру за те, що грішна?
Заблукала доля
Степом,
Піснею до хмар злетіла...
Стало все життя вертепом...
Забагато я схотіла?
Щоб коханням бУли рОси,
До світанку гріло сердце...
Заплела ж недоля в коси
Те, що сумом нині зветься
Наче стрічку...
Що казати?
Прогнівила мабуть Бога...
Плине час неначе річка,
А душа немов небога –
Все без хати...
Чи не чуєш,
Як вона тебе гукає?
Де ти, мрія? Чи нудьгуєш?
Чи у ріднім ти ще краї?
Дотягнутися б рукою...
Обігріти, обійняти
так... щоб сповнити покоєм...
й перестати сумувати...
20.11.04
** ** ** ** ** ** ** ** **
сум -- грусть
де ти? -- где ты?
мрІя -- мечта
сумнА -- грустная
заблукАла -- заблудилась
дОля -- судьба
хмАри -- тучи
свiтАнок -- рассвет
нИні -- теперь
нАче/ненАче/немОв -- будто
стрІчка -- лента
прогнівИла -- рассердила
мАбуть -- наверное
плИне -- течет
хАта -- дом
чУти -- слышать
гукАти -- звать
нудьгувАти -- скучать
дотягнУтися -- дотянуться
обійнЯти -- обнять
Свидетельство о публикации №104112001532
Валерия Симонова 02.03.2005 14:16 Заявить о нарушении