Я еще ничего не сказал никому... Павло Вольвач

Я еще ничего не сказал никому,
Но будет время - и я еще скажу,
Доверив ненависти кривизну
Веселому священному ножу.

В рубцах насмешек ы плевках толпы,
Припрятав ярость в глубине души,
Еще молчу, но каменеют скулы,
Волк под бровями показал клыки.

За мною - глинянная слабость хаты
На вашу силу, мрамор и бетон.
Но крестится лишь на меня патлатый,
Хрипящий гнев закованных веков.

До времени я злость свою коплю,
Когда взовьються пламя языки.
Я еще ничего не сказал никому,
Лишь только третьи крикнут петухи...

************************

Я ще нічого не сказав нікому,
Та прийде час - і я вам ще скажу,
Довіривши ненависті оскому
Веселому свяченому ножу.

В корості кпинів і плювках поразок,
Сховавши лють у глибину кісток,
Я ще мовчу, та кам'яніють м'язи
І під бровою скалить ікла вовк.

За мною - неміч глиняної хати
На вашу твердь, на мармур і на мідь.
Та хреститься за мене пелехатий,
захриплий гнів рабованих століть.

До часу злість плекаю незникому,
Коли вогні заграють молоді.
Я ще нічого не сказав нікому,
Та треті півні крикнуть - і тоді!