Про тепло
поглядом таким непевним я нагадую даремно,
намагаюся спитати, спробую не засинати,
так надовго ненароком кроком вліво несміливо
рухаюсь і трохи мрію про тепло, якого мало,
про того, кого не стало, посміхаюся невдало,
колихаюся під ранок, несерйозними ковтками
я топлю своє зітхання у холодному мовчанні.
Свидетельство о публикации №104111801156