Все було так.
Все було тільки так, як мало бути.
Все сказано було.
Було все сказано, що варто.
Напевне, що про щось ми промовчали.
Воно до нас повернеться віршами.
Але мені чомусь сумнівна їхня вартість.
Але мені чомусь тривожна їхня доля.
Все було так.
Так є.
І я спокійна.
Спокійно тугу притамую...
Все буде тільки так, як має бути.
Лиш ти. Лиш я.
І не потрібно замовляти.
І вже не треба жодних ворожінь—
Окремо, разом,
І якими там шляхами,
Я навіть не кажу на все життя.
У мене тільки сумніви, не знаю.
Ми навіть схожі—
Напевне, в тебе також стільки ж їх.
І я спокійна.
Я відбудуся словами.
Це я. Лиш я.
Всього лиш я.
Інакше може просто не буває.
У всього є своя ціна.
І це ціна за те,
Що я – лиш я.
І ти – лиш ти.
І не було й не буде жодного якби.
Шляхів багато.
Мій один.
По іншим йтимуть тільки копії мої.
Все було так.
Так є.
Все буде тільки так, як має бути.
Все було так
© Copyright: Инна Волошина, 2004
Свидетельство о публикации №104111600495
Свидетельство о публикации №104111600495
Рецензии