pro Kyiv nostalgique ua

Чи відаєш
як ніжно шурхотить
зів'яле листя
у Петрівськім парку
мій дивний,
випадковий друже?
У цій країні під кленовим листом
не можеш видіти того
як стертою бруківкою
піднявшись
на Трьохсвятительську,
ти трем тамуєш у душі
на Гірку повернувши...
Мій Дивний-Давній друже,
як солодко,
як гірко
цей трунок пити ностальґїі...
Через веб-камери шпарину
на наш  Майдан,
спотворений мішком з грошима,
часами заглядать...
Як не зносимо
те бачити...
То ж зором внутрішнім
дивлюся на Андрія,
по Десятинній
до Михайла на поклін іду...
У Трапезній так завше тепло,
тихо...
Господи, прости мою зневіру
в щасливе майбуття
оцього Міста,
нашого Єрусалиму...


Рецензии
на прощу
на причастя
для душі
...до Києва
якого вже нема
до Києва
якого вже не буде...

Василина Иванина   26.10.2009 22:24     Заявить о нарушении
на жаль це так...

Дякую за відгук!

Svyatoslav Synyavsky   26.10.2009 23:00   Заявить о нарушении
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.