Поворожи менi на нiч
Коли стелі прозорі стають
І з багряного неба криштальних
Менестрелі пісень завдають,
коли смуток наповнює очі
Проти ночі якраз ворожи
Насміявшись і навеселившись
Досхочу ллється в серце
отрута гірка
Гомінка некваплива розмова
Знову...тільки правду скажи!
Поворожи мені...
28.10.2004
©2004 Святослава Лученко
Свидетельство о публикации №104103001245