О. Блок. Сумяття. З циклу Маски

…………to  I. O.*

Чи ми – тіні, що танцюють?
Чи то кидаєм ми тінь?
Дні на обрії малюють
Сни оманливих видінь.

Що нас вабить, не збагну я,
Що зі мною не збагнеш.
Чи під маскою існуєш,
Чи лиш снігом заметеш?

І твої я бачу очі
Уві сні чи наяву?
Зараз день, та пасма ночі
Заплітаю у косу.

Чи й твоя то неминучість
Зупинила на путі?
Чи й моя любов, жагучість
Прагне хугою зійти.

Маско, дай мені почути
Серця твого антрацит,
Поверни, о маско, душу,
Мій тьмяний олександрит.

* посвята перекладача

А. Блок. Смятение.

Мы ли – пляшущие тени?
Или мы бросаем тень?
Снов, обманов и видений
Догоревший полон день.

Не пойму я, что нас манит,
Не поймёшь ты, что со мной,
Чей под маской взор туманит
Сумрак вьюги снеговой?

И твои мне светят очи
Наяву или во сне?
Даже в полдне, даже в дне
Разметались космы ночи…

И твоя ли неизбежность
Совлекла меня с пути?
И моя ли страсть и нежность
Хочет вьюгой изойти?

Маска, дай мне чутко слушать
Сердце тёмное твоё,
Возврати мне, маска, душу,
Горе светлое моё!