Вiтер

Олеська
Тихо-тихо скиглить вітер за вікном,
Небо жалібно сльозою в шибку стука
Я повільно помираю від розлуки
І для зустрічі відроджуюся знов...

В серці сум і якось боязно без тебе,
Без твоїх обіймів, теплих слів.
Тягнеться ланцюг ночей і днів.
Плачу я. Зі мною плаче небо.

Я дістану знов твої листи,
В котрий раз усі перечитаю.
Як багато я про тебе знаю,
Як про мене мало знаєш ти...

Та не хочу я коритись долі,
Все ще мрію про твою любов.
І молюся Богу знов і знов,
Бо на все в житті його лиш воля...

Тихо-тихо скиглить вітер за вікном
І зоря з-за хмари визирає.
Бог мені надію посилає...
І чудесний кольоровий сон...

Засинаю...


© Copyright: Олеська, 2004
Свидетельство о публикации №104102700937
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Олеська
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Олеська