Агов...

575
Агов...агов...
Луна не повернула голос,
криниця проковтнула звуки...
Звуки, звуки...
Десь там у глибині,
на дні
нуртують сили,
виринають
у час,
коли Зоря сховалась
за оковиду край.
У пору цю
на цямрину сідає
мій янгол-охоронець,
арлекін блідий
вмостився поруч...
Тихо, тихо
аж чутно як краплинонька летить
з відра зірвавшись...
Тихо, тихо
послухай -
то янгол з арлекіном
бесіду ведуть
без
звуків...

©2004 Ingvar Olaffson


© Copyright: 575, 2004
Свидетельство о публикации №104102200340
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора 575
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора 575