перше кохання
http://www.stihi.ru/2004/10/17-847
* * *
Ти пам'ятаєш
той зорепад,
ту мрію крилату,
що в далеч несла?
Сміючись говорив,
- Повернись назад,
дай гляну у очі
де зірка згасла.
Шістнадцять було
що тобі, що мені,
небо не зорями -
квітами квітло.
Кохання твоє,
мій щасливий сміх
та наше літо,
зоряне літо.
Свидетельство о публикации №104101701068
........духм"яне літо,
що пестило той небокрай,
де ми були в едине злиті,
на сходинках в священий рай........
вже відбулось
............осінні хмари,
шалений вітер, снігопад,
лишилось що? лиш мемуари
писати нам....шляху назад
немає........
Щось сумно мені стало :((((((( може це осінь.... а може повнолуння......... а чи сьогоднішні вибори...... хто зна?
А зранку знову буде сонце!
нехай холодне і далеке,
я не скажу, маленькій доньці,
де полетів отой лелека.........
ОООО, вже на більш веселе потягнуло :))))))))))
Щасти ВАМ!
Алиса 31.10.2004 08:04 Заявить о нарушении
щоб повернутися з весною,
зимою мерзнуть не зхотів
і літо з осінню покликав за собою....:)
дякую Вам за чудовий вірш і за сонце. сьогодні у вас вибори і я від всього серця бажаю вам всього найкращого. болить серуе у мене за вас, бо в Києві мама і троє братів. Радості Вам та вашій доньці і сонця побільше, зими теплої.
з повагою, liza/
Валентина Силава 31.10.2004 11:40 Заявить о нарушении