Життя мое...
Осінній подих вітру...
Пливу у небуття,
Втрачаю серця віру.
Життя моє - вогонь,
Запалений віками,
Тепло палких долонь,
Що береглось роками.
Життя моє - стіна,
Безлюдна та ворожа,
Загублена весна
Убити радість може.
Життя - нестримний біль
Пече палким залізом.
Холодну заметіль
Не згубить купка хмизу.
Життя моє - лиш тінь
Тих пращурів забутих.
Минулих поколінь
Могутність не відчути.
Життя - солодка мить,
Падіння зірки з неба.
І людям сльози лить
Не личить і не треба.
Життя моє, життя,
Куди мене ведеш ти?
Немає вороття,
Але не знаю решти...
19.08.03
Свидетельство о публикации №104101201829
Убити радість може.
***
Холодну заметіль
Не згубить купка хмизу. -
Ці Ваші чудові знахідки заслуговують окремого розгляду! Я гадаю, що таке не напишешь матиматичними перестановами, для цього треба мати талант, що Ви і доказуєте, а Вам же тільки 17 років. У Вас повинно бути чудове творче майбутне.
Валико 15.10.2004 03:35 Заявить о нарушении
Марина Осенняя 15.10.2004 21:06 Заявить о нарушении