Забувши про гiркоту зради,
Про чорні години мовчання,
Про біль самоти і зневіру в кохання...
Я подумки поруч з тобою!..
ЗалИшивши в пам'яті миті того,
Що навіки осяє
моє...
надзнесилене серце.
Чомусь я постійно чекаю,
Що подих твій сон мій зігріє...
Розтане... беспомічний осуд,
Розквітнуть пелюстки надії...
І знов оживуть мої мрії!
Я знаю...
Розтане... беспомiчний осуд
© Copyright: Кисен, 2004
Свидетельство о публикации №104100200850
Свидетельство о публикации №104100200850
Рецензии
"ЗалИшивши в пам'яті миті того,
Що навіки осяє
моє...
надзнесилене серце." - Дуже світло і зворушливо!!!
З повагою і побажанням натхнення
Aurelia 09.02.2008 15:03 • Заявить о нарушении
Що навіки осяє
моє...
надзнесилене серце." - Дуже світло і зворушливо!!!
З повагою і побажанням натхнення
Aurelia 09.02.2008 15:03 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 46 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
