Зустр ч

Море, скелястий беріг,
живицею пахне сонце
Столик дубовий, бери*,
В тонкій порцеляні  кава...
Щіпаю себе - чи не сон це,
Це ж ти поряд мене, ласкава
подруго моя, доле
в країні святій фіордів...
Це ж ти поряд мене, мила
Лебідонько златочола.
Розбуджена кров стила
Стає гарячіша лави.
І воля ще вчора квола
жадає звитяги, слави
щоб кинути їх додолу
під ноги тобі...
Акордом
гучним відізвуться скелі,
коли поведу з молу
тебе у свою оселю.
Таку ще холодну
поки...

* - сорт груш.


Рецензии
Очень красиво... Заманчиво... Уносит:) И хочется кави... :))

Кисен   02.10.2004 14:07     Заявить о нарушении
Уносит далеко?
Що ж до кави, то пригостив би Вас з великим задоволенням, але Тронхейм далеко від Києва, та й кава тут не така запашна...:)

575   02.10.2004 16:08   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.