Тліє вогонь, вугіллям коптить,
І зіроньки сяють на небі.
А я на землі,
В червоному тлі,
Все думку гадаю про неї.
Я бачу її, наче в віщому сні,
Торкаюсь своєю рукою,
В долоні беру
І пальцями тру,
Обережно несу над рікою.
Як дивлюсь на тебе, в мене слина тече,
Очі бігають оскажелніло.
Ще трохи і зуби,
Мої хижі зуби,
Вгризатимуться в твоє тіло.
Мене не лякають ні вовки, ні змії,
Ані в галактиці чорнії дири.
Люблю я єдину,
Обвіяну димом...
Тебе - засмажену курку з гарніром!
Любов!!!
© Copyright: Андрей Николенко, 2004
Свидетельство о публикации №104091500078
Свидетельство о публикации №104091500078
Рецензии