Вважала я , що знаю
Всі цінності життя,
І що пізнаю мудрість,
Не забруднив лиця,
Що буде завжди сонце
І хмари – не біда,
Що допомога поруч
І Друзі – це вона,
Любов могутня сила
У кожного в серцях,
Вона одна єдина
І поєднає нас!
Але у небі темно
І сльози у очах,
Любов розбита навпіл,
Перечіпаюсь в темряві
І падаю щораз,
Всі цінності зруйновані,
А мудрість у багні,
Душа пізнала болі –
Йде чорна смуга у житті.
Як пережити це мені?
Навіщо жити взагалі?
Вважала я, що знаю...
© Copyright: Элнор, 2004
Свидетельство о публикации №104091200502
Свидетельство о публикации №104091200502
Рецензии