* * *
Праздник осени – смешное бабье лето
Осень примеряет свой наряд.
Словно звёзды, что сорвались с неба,
Сыплет мне на плечи листопад.
Журавлей на небе крик прощальный,
Лебеди за ними улетят.
Мне бы к ним, чтоб с лебединой стаей
Улететь в осенний звездопад.
Шепчет осень, - Ты побудь со мною,
В вихре листопада закружу,
А печаль твою укрою – скрою,
Бабью радость – лето подарю.
Ах, обманщица! Я знаю бабье лето -
Радость со слезами заодно.
А на мой порог зимы приветом
Лебединое летит перо.
Я знаю бабье лето...
© Copyright: Валентина Силава, 2004
Свидетельство о публикации №104082400662
Свидетельство о публикации №104082400662
Рецензии
Здравствуйте, Лиза!
Знов потопає Осінь в хвилях листопаду...
Я посміхатися тобі себе примушу.
Ми - головні герої балу-маскараду,
та нам не радість, а журба обвИла душу.
Снується срібно в сині далі павутиння,
і чари бабиного літа зір не тішать.
Хоч ще дарує сонце лагідне проміння,
та дні коротшають і ночі холодніші.
Так і Любов (ніщо під Місяцем не вічне!) -
стече, оманлива, мов тінь блідА серпанку...
"Чи вЕрнеться Любов?" - питання риторичне,
коли лід вечора згубив красу світанку.
Любов, що квітла-розквітала тільки влітку,
а в пору осені - як висохла криниця, -
без жАлю й трепету порву, неначе нитку.
Майнула й щезла сизокрила диво-птиця...
(Ці вірш 1999 року). Лиза, я с удовольствием посмотрела Ваши картины, почитала немного стихов. Какая Вы умница - пишете на трёх языках! Я люблю украинский, читаю с удовольствием, сама пишу на нём очень мало, понимаю - мой украинский несовершенен, на бытовом уровне - суржик. Если у Вас появится желание - посмотрите мой http://www.stihi.ru/2009/07/31/4484.
С уважением
Светлана Поливода 23.09.2009 09:22 • Заявить о нарушении
Знов потопає Осінь в хвилях листопаду...
Я посміхатися тобі себе примушу.
Ми - головні герої балу-маскараду,
та нам не радість, а журба обвИла душу.
Снується срібно в сині далі павутиння,
і чари бабиного літа зір не тішать.
Хоч ще дарує сонце лагідне проміння,
та дні коротшають і ночі холодніші.
Так і Любов (ніщо під Місяцем не вічне!) -
стече, оманлива, мов тінь блідА серпанку...
"Чи вЕрнеться Любов?" - питання риторичне,
коли лід вечора згубив красу світанку.
Любов, що квітла-розквітала тільки влітку,
а в пору осені - як висохла криниця, -
без жАлю й трепету порву, неначе нитку.
Майнула й щезла сизокрила диво-птиця...
(Ці вірш 1999 року). Лиза, я с удовольствием посмотрела Ваши картины, почитала немного стихов. Какая Вы умница - пишете на трёх языках! Я люблю украинский, читаю с удовольствием, сама пишу на нём очень мало, понимаю - мой украинский несовершенен, на бытовом уровне - суржик. Если у Вас появится желание - посмотрите мой http://www.stihi.ru/2009/07/31/4484.
С уважением
Светлана Поливода 23.09.2009 09:22 • Заявить о нарушении
Такий сумний вірш- як сама осінь.:)
Та тільки, якщо кохання було літнє і тільки літнє, то воно є неначе й не кохання.:)
Гарна у Вас українська мова, будете більше писати, то й слова одне поперед другого в рядочки складуться.
За адресою- загляну. Дякую.
Щиро бажаю Вам творчої наснаги та успіхів.
З повагою,
Валентина Силава 25.09.2009 13:49 Заявить о нарушении
Та тільки, якщо кохання було літнє і тільки літнє, то воно є неначе й не кохання.:)
Гарна у Вас українська мова, будете більше писати, то й слова одне поперед другого в рядочки складуться.
За адресою- загляну. Дякую.
Щиро бажаю Вам творчої наснаги та успіхів.
З повагою,
Валентина Силава 25.09.2009 13:49 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.