через хащ очерету
татариння, кушері
правлю човником казковим
на таємний острів Мрій...
мерехтить вогнями беріг,
ароматом орхідей
вечір сповнений до краю,
золотий пісок торкнуло
днище човника...
причал.
зустрічають друзі-єльфи,
гноми, лицарі Стола...
йду погрітись до багаття,
скоштувать бурштин-вина...
ось пригубив,
повернулась
пам'ять тридесят життів
злегковажив...
важко...
човник
всіх назад
не довезе...
©2004 Автор: Ingvar Olaffson
Свидетельство о публикации №104081500570