День проходить,
Хмари вкрили небо
Окрім них - ніде нічого,
Та й іти нема потреби.
Сонце ховається за обрій -
Місце ночі добрій!
Місяць плаче
Так, неначе
Долу хоче
Добрі сни пророчить
Людям.
А ми забудем...
Рясні зорі,
Небеса прозорі...
Сльози неба -
Ніби крихти серця,
Люстерця-озерця,
Вічна жалоба до себе...
Руки світла -
Промені молочні,
В них купатись хоче
Грішне тіло.
І я хотіла.
Не можу спати,
Хочу, як ти, палати,
Хочу повернути
Все, що ти даруєш мені -
Мрії сумні,
Неможливі бажання,
Повітря ковток останній,
Сльози вночі,
Галас сичів -
Те, що не забути...
Мiсяцю
© Copyright: Ника Аремих, 2004
Свидетельство о публикации №104073100611
Свидетельство о публикации №104073100611
Рецензии
Цікаво...Навіяло за поетичним настроєм Шевченка.
А що тут було експериментом? Мова? Розмір? Тема?
Щиро Ваша, Наталя (Київ)
Barbara 21.09.2004 17:29 • Заявить о нарушении
А що тут було експериментом? Мова? Розмір? Тема?
Щиро Ваша, Наталя (Київ)
Barbara 21.09.2004 17:29 • Заявить о нарушении
Здається, все-таки форма висловлення... Або мислення... Навіть не скажу. Інтуїтивно відчуваю, а чітко сформулювати не можу. А мені в свою чергу цікаво, чому саме Шевченко? Відверто кажучи, багато його поезії не читала.
З вдячністю, Я ( Київ:))
Ника Аремих 21.09.2004 23:08 Заявить о нарушении
З вдячністю, Я ( Київ:))
Ника Аремих 21.09.2004 23:08 Заявить о нарушении
Доречі, спочатку це мала бути пісня. Можливо, колись вона прокинеться...
Ника Аремих 21.09.2004 23:20 Заявить о нарушении
Ника Аремих 21.09.2004 23:20 Заявить о нарушении
видно, пісенною формою Шевченка і нагадала. і десь трохи побудовою рим ( дається взнаки моя філологічна освіта ;-) )
а Ви почитайте Т.Г. - може, себе десь вгадаєте...
Наталка.
Barbara 22.09.2004 20:58 Заявить о нарушении
а Ви почитайте Т.Г. - може, себе десь вгадаєте...
Наталка.
Barbara 22.09.2004 20:58 Заявить о нарушении