Візьми ковток моєї самоти—
Я стану світлом-пам’яттю твоєю,
Твоєю негорівшою зорею…
Візьми ковток моєї самоти,
Молюся, щоб він був тобі легким,
Щоб він лишився тільки тінню тіні…
Візьми ковток моєї самоти—
У мене й тебе різні крила,
Не перетнуться наші мрії…
Візьми ковток моєї самоти—
Я залишусь в твоїм житті хмаринки слідом.
Візьми ковток моєї самоти—
З моїх долонь вже ллється через край…
В зьми ковток мо самоти
© Copyright: Инна Волошина, 2004
Свидетельство о публикации №104073001290
Свидетельство о публикации №104073001290
Рецензии
Від часу до часу. У мене й тебе ріжні крила. Від часу до часу ми ходили одними керунками, від часу до часу ми дивилися одні й ті самі стрічки, від часу до часу ми заходили в один вагон, пили з однієї пляшки, вмивались однією водою. Від часу до часу залишались на легенях глибокі сліди.
Останні два рядки Бог переписав собі в записник, відтоді він також сумний.
В. Шандрук
Вячеслав Шандрук 04.04.2005 01:22 • Заявить о нарушении
Останні два рядки Бог переписав собі в записник, відтоді він також сумний.
В. Шандрук
Вячеслав Шандрук 04.04.2005 01:22 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.