Вітер моє плутає волосся,
Пробирає холодом до пліч.
Все, що меня вчора не вдалося
Залишать на завтра марна річ.
Недоплакала я і недолюбила.
Обірвала ж бо сама канат.
Розуміла, ні вже полетіла,
І не можна зміряти цих втрат.
Недоказана залишилась в безсонні,
Перекошена від власної біди,
І залишена, допоки хтось сторонній
Забере собі мої сліди.
Недоторкана, мала і безтурботна.
По-дитячому закохана в міраж.
Залишилася сама – собі сьогодні
Неспроможна йти на абордаж.
В тер мо плута волосся...
© Copyright: Сюзанна Пономаренко, 2004
Свидетельство о публикации №104072800791
Свидетельство о публикации №104072800791
Рецензии