Останн й псальм
В росі зненацька
Я опинюся сам на сам
Із думкою,що літо промайнуло,
В ожинові кущі сховавшись.
Зірвавшися на рівні,побіжу
І стану кладкою,
Містком між берегами світу:
Дитинно весняного і теперішнього,
Із листям жовто-тьмяним.
Розвиднілося..Задощило..П'яний
Колодязь скиглить
Стара мов ліра - корба трісла:
Останній псальм,звичайне виконання,
Як те бажання зачекати,осінь.
©2004 Автор: Святослава Лученко
Свидетельство о публикации №104072500839