Одного дня, в один прекрасний день весни,
Іде дівча, а поруч хлопець...Йдуть вони,
Вони ідуть, чуть заторможуючи крок,
А він мовчить, у нього в горлі став комок..
Вони ідуть. вона наспівує собі,
шось про чудовий і про прекрасний день весни,
Він все мовчить, і лиш щось зблиснуло в очах,
а на устах, її застиг тремтячий страх...
" Пробач мені, але я змушений піти,
Бо вже не можу, те що я міг тепер могти,
ТАК! зараз йду, не буде рік чи може два,
Пробач мені, та не твоя в цьому вина"...
Вона любила, та що сказать любив і він,
І розійшлись,лиш десь далеко чути дзвін,
Та що тепер? та що тепер робити їй,
Як він пішов, вона позбулася всіх мрій.....
але кінця нема ....
Пробач мен
© Copyright: Poor Little Girl, 2004
Свидетельство о публикации №104072400365
Свидетельство о публикации №104072400365
Рецензии