Ой на горi

Ой на горі, та й при горі,
Косили жито косарі.
Дівча русяве води принесла,
Вода солодка, а дівка чесна.

“Ой мій косарик молодий,
Води принесла, на, попий!
Ой, глибоченько, хотіла вмитись –
Паморок брався, як нахилитись.

Ой, як тебе шукала я,
Тільки дарма чекала я!
Місяць та зорі бачили в полі,
Як сумувала я в тій недолі!

Ой, як холодна ця вода!
Ой, чи підкралася біда?!
Може вже, милий, мене не любиш,
Чом не цілуєш, не приголубиш?”

“Ой, іншу долю знайшов я.
З нею у луки ходив я…
Твоя вода, та й надто холодна!
Доля з тобою надто голодна!

Ой в неї батько та й багач!
А ти, дівчинонько, не плач.
Може знайдеться десь твоя доля…
Дай мені спокій, йди собі з поля!”

“Ой, та за що мене женеш?!
Щастя з багатством не візьмеш!
Як не потрібні кохання й врода,
Хай забере їх глибока вода!”

Ой на горі, та й при горі,
Косили жито косарі.
А під горою стоїть криниця –
Стала гіркою її водиця…
22.06.04