Брама неба
п'ята ранку,
я - один...
Друг мій - кволий
ледве диха
впав на ґанку...
Хід годин
зупиняється для нього.
Витікає в пори неба
еліксир душі...
Не треба
вже просить нічого в Бога
Лиш дорога,
лиш дорога...
Вкрита сріблом
Брама Неба.
©2004 Автор: Ingvar Olaffson
Свидетельство о публикации №104062801035
і дає дорогу зливі....
тих дощів вже більш ніж треба,
адже ми такі вразливі....
де тепло? де колискові?
де любов духм"яних тижнів?
відкриваємось любові,
хоча Бог сказав, що грішні........
відгукнулось.....
:))))))
чудовий вірш!
Алиса 17.07.2004 00:17 Заявить о нарушении
Приємно прочитати такий відгук.
Справді.
Ваш, Інгвар.
575 18.07.2004 21:40 Заявить о нарушении